Не плач, де поховав, не стій.

Бо я не там. Бо я живий.

Я тисяча вітрів, їх біг.

Я блиск алмазний там, де сніг.

Я світло сонця на зерні.

Я дощ осінній, неземний.

І вранці-рано після лих

Я швидко підійму стрімких

Неголосних птахів ключі.

Я зорі, що м’які вночі.

Не плач, де поховав, не стій.

Бо я не там. Бо я живий.

(більше…)