Поезія

...8910...20...Остання

Анатолій МАРУЩАК. Прогулянка по життю у готичному місті

Люди думали, що герой скинув кайдани, а насправді  він їх загубив,коли дивився, як орел дратує крилом піднебіння неба. Вибору не було, і  він повів людей за собою,і  навчився жити без кайданів. Він дивився на сонце,як вміють тільки орли – око в око. Він довго йшов і  вийшов на пенсію. Він був звичайного зросту, але, коли піднімав руку до сонця, наставало затемнення острова. Одного разу рука не опустилась, і  він закам’янів – перетворився на пам’ятник. Відтоді  навіть орел не міг опустити тінь на острів. А люди час від часу згадували сильну руку героя і ховались в тіні  спогадів. Чомусь у такі хвилини вони чули дзвін старих кайданів, які  скинули… чи загубили…  (більше…)

Позначки:, , ,

Юрій ОРЛОВСЬКИЙ. Я йшов…

Я йшов уздовж кладОвища поночі,

Яким же довгим був цей випадковий шлях,

Невимушено відвертались очі,

Але в горлянку учепився страх.

 

Скажу вам чесно, що тоді не думав,

І монолог про вічне не завів,  (більше…)

Позначки:, , ,

Соломія БУРБУЛЕВИЧ. Кінець Одіссеї

Боятись світу чи себе боятись?

Чи знаєш, що ховається в тобі?

Ти все шукав щось й марно утікаєш,

Бо тінь минулого наздожене, повір…

 

Запах лаванди увійшов в кімнату,

Від страху руки то німіють, то тремтять  (більше…)

Позначки:, , ,

Ірина МОРОЗОВА. Хата

Ніч, тиша, тільки темні тіні,

Що ходять тихо коло хати.

І сови з круглими очима

Прийшли тут спокій колисати.

Пустеля дика серед двору,

Що  вже поріс  чагарниками.  (більше…)

Позначки:, , ,

Леся ЯСИНЕЦЬКА-ЄГОРОВА. Тобі не зрозуміть

Не тисни чорне небо своєю самотою

іди до бога свойого

тобі він ближче ніж мені

а я чекатиму

може тебе почує він

а може вдасть що справ багато  (більше…)

Позначки:, , ,

Христина ХОМЕНКО. Вуки продукують щастя…

Вуки продукують щастя

За станками з миру й спокою.

Єднають звірів червоними нитками

Польського бусу ПКС Берлін – Ополє.

Вуки майстри свого діла

Здається, вони не роблять помилок,  (більше…)

Позначки:, , ,

Сафі БАЙС. Привид на пристані

Привид дівчинки ходить по пристані,

Коли пасмурно, майже присмерком,

Хвилі б’ються об плити бетонні,

Чайки кидають в глотки бездонні

Сміттячко від охайних туристів ─

Зачаровує ввечері пристань.  (більше…)

Позначки:, , ,

Максим ПОПІЛЬ. Кохаєш мене ти, чи ні?

Зачинені двері, за вікном темна ніч висить.

Ти мене кохаєш? Чи так і не відповіси?

Я тебе кохав, а ти все мовчала,

Ховалась від мене, тікала, очима навіть не поглядала.

Наче й зовсім не знала.  (більше…)

Позначки:, , ,

Юрій ОРЛОВСЬКИЙ. Потяг завіз нас кудись не туди…

Потяг завіз нас кудись не туди,

Такі автономні і горді,

Запропонуєш ковтнути води?

Ні, дякую, боляче в горлі.

 

Дерева великі й малі за вікном

минають. А ми все про станції.  (більше…)

Позначки:, , ,

Джон ГНАТІВ. Сни

I.

 

Я бачив сни,

де колір смерті був

кольором уст моєї любові,

 

а меланхолія –

тремкою квіткою

на рівнім плесі її долонь.  (більше…)

Позначки:, , ,

...8910...20...Остання