проза

назад

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Другий тост

Картина перша

Світла затишна зала. За вікном стовбур і гілля осіннього каштана, один листок немов приклеївся до вологого скла. Видно, що це другий поверх. У кутку поряд з вікном працює телевізор, навпроти нього — диван, журнальний столик, на столику — пляшка з коньяком «Ювілейним». Праворуч — шафа-купе, за скляними дверцятами якої старі книжки, більшість назв написана російською.

На дивані сидить пенсіонер із пивним животом ГЕНРІ КОВАЛЬ, зморшки перерізають його чоло навпіл, коли він бере пульт і стишує звук телевізора. У залу входить син МАРК із двома келихами — копія батька, тільки без зморшок і худий. Падає в крісло.

(більше…)

Позначки:, , , , ,

Оксана КОВАЛЬЧУК. Довгий ліс

Звук далекого потяга пронизував нічну тишу, як голка м’яку тканину. Рівномірний, мов клацання метронома, він заспокоював Родіона. Щоночі, коли валка проносилася коліями, Родік заплющував очі і з насолодою уявляв, що це він у тому потязі їде звідси назавжди.

(більше…)

Позначки:, , , , , , , ,

Оксана КОВАЛЬЧУК. Правила

«А люди такі сотнями
В тандемі зі своїми висотками…»

Тітка Таня померла близько сьомої вечора. Її останній видих розчинився у лункому звуці, який хоч раз чув кожен мешканець багатоповерхівки – ніби згори прокотився сталевий м’ячик.

(більше…)

Позначки:, , , , , , , ,

Вадим ГРІН. Аромат троянди

Червень 1897 р.

Сон, що дбайливо оберігав півострів протягом останніх місяців, нарешті, скінчився. Яловець наповнював повітря лагідним ароматом хвої, а величаві гори зняли свої білі капелюхи й звільнили стрімкі потоки річок, що побігли долу. У їх підніжжя вирували жовті, червоні та зелені кольори квітів і трав, а темно-блакитне море виблискувало на сонці сріблом пінявих хвиль. Навіть схід та захід, що в інших місцях дивляться один на одного вороже, жили тут у злагоді, наче брати-близнюки, поєднані між собою звивистою лінією берега Чорного моря.

(більше…)

Позначки:, , ,

Очікування свята: EPIC FAIL (зустріч для прозаїків)

Ви мріяли про особистий боїнг 747 чи 748?А вам такий і подарували, тільки іграшковий. Коханець пообіцяв нову модну шубу на свято, під ялинку, натомість пішов на секонд-хенд і придбав дешеве пальто. І взагалі, що ви очікуєте на свята? І чому ви думаєте, що рідні або близькі зі своїми подарунками повинні виправдовувати ваші очікування? І коли ви бачите іграшковий боїнг замість справжнього, і коли від дружини, наприклад, очікували солідний подарунок, а вона поклала вам шкарпетки з Житомира. Як тоді?

(більше…)

Позначки:, , , , ,

Тетяна ОСТРОВСЬКА. Зілля

У новій школі Жені подобалося. Головним чином через можливість вкотре почати спочатку, не вдаватися до пояснень, не стикатися з питаннями про зміни. Нехай приймають все таким, як воно є зараз. Якщо ніхто не знатиме про постійний конфлікт з мамою, ніхто і не глузуватиме з цього. Якщо ніхто з них не бачив попередніх експериментів із зачіскою, вони припустять, що це природній колір. До того ж час дечому вчить навіть найвпертіших.  З часом у Жені з’явилася обережність і певні навички, які дозволяли тримати свої дивацтва при собі.

Серед іншого, щире захоплення математикою багатьом здавалося дивним. Люди не бачили гармонію, яку здатні були складати цифри, не чули і цифрових мелодій. Коли чиясь безглузда рука ліпила числа одне до одного без роздуму, Жені чулися фальшиві ноти. Помилка псувала весь порядок і заважала числам виконувати свій танок. Щось скрипіло, рипіло і врешті розвалювалося і розповзалося. Та Женина рука вміла одним помахом привести числа до ладу. Тоді вони, мов акробати, шикувалися, поєднувалися, розбивалися на групи, виконували синхронні па і, наче кролика з чорного циліндру, діставали вірну відповідь.

(більше…)

Позначки:, , , , ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Ні вода, ні пісок

Дощило жовтим… чи жовте? Чи, може, пожовкле? Уперше Борис не знав, як правильно назвати те явище, котре споглядав. Скло вікна поступово жовтіло, і все — й дерева, й будинки, й автівки — потроху вкривалося жовтавим брудом. Десь хтось засигналив, пролунав виск гальм. Вочевидь, на пожовклій трасі ледве не сталася аварія.

Борис звів очі до хмар. Вони були звичайні, сірі, та через пожовкле скло навіть повітря вже здавалося жовтавим.

«Що ж, — подумав він, — пригода від погоди».

Зателефонувала мати.   (більше…)

Позначки:, ,

Аліса ГАВРИЛЬЧЕНКО. Оракул

– Кажуть, намісник страшенно розлютився на тебе, лікарю.

Він навіть не поворухнувся, продовжуючи дивитися в одну точку. Сили вистачало тільки на те, щоб сидіти з прямою спиною, а не трупом лежати біля волохатих ніг.

Він усе ще тримався.

Стражник, що нудьгував, продовжував безтурботно базікати.

– Знаєш, чому ти досі в цирковій клітці? Сюди іноді саджають голодних левів. Але намісник Етроній вирішив, що смерть від їхніх іклів для тебе – занадто легка.   (більше…)

Позначки:, , ,

Андрій БУЛАКЕВИЧ. Справжнє життя

Коли після стількох років невідомості та відсутності будь-яких контактів отримала від нього повідомлення, вона зрозуміла, що та давня історія її кохання матиме продовження. Його поява у її житті стала, як і минулого разу, раптовою та абсолютно неочікуваною.

Звично зайшла у Фейсбук передивитися новини, повідомлення і запити. Було одне запрошення у друзі.

– О, 1001 буде, – задоволено промовила.   (більше…)

Позначки:, , ,

Назарій ВІВЧАРИК. Незабутній запах Львова

Перед тим, як накуритися, ми домовилися не ржати з розпухлої руки Сєрого. Але, звісно, не дотримали обіцянки. І Сєрий, як завжди, почав першим. Де він діставав ту травку, я не знаю, але вона була відмінна. А ще він робив класні бульбулятори, через які ми і курили. Якщо будете робити щось подібне, то знайте, що мокрий бульбулятор набагато економічніше сухого, і, маючи певний досвід, можна курити через нього так, щоб у кімнаті не штирило. Це дуже важливо, особливо, якщо ви сците перед батьками. Тоді, на початку 2000-х, були лише студентами училища, яке називали «бурсою», і нам було далеко до двадцяти, тож, звісно, сцяли. Хоч травку тоді курили всі і виросли при цьому нормальними. Що не скажеш про нинішніх «героїв», які давляться амфетамінами типу «фена», а тоді тікають від власної тіні на асфальті.  (більше…)

Позначки:, ,

назад


Наша кнопка ///