зачаєний жах

назад

Перелік подій і презентацій збірки «Дотик зачаєного жаху»

Для тих, хто запитував, де можна придбати збірку.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , ,

У День народження Стівена Кінга стало відомо, якою буде обкладинка нової збірки оповідань «Дотик зачаєного жаху»

На Франкфуртському ярмарку 11-15 жовтня 2017 року буде представлена збірка українських горор-оповідань «Дотик зачаєного жаху», але вже сьогодні можна побачити обкладинку книжки.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , ,

Збірка з творами переможців конкурсу «Зачаєний жах» презентуватиметься на Франкфуртському ярмарку

Свого часу літературно-художній інтернет-журнал «Стос» провів конкурс «Зачаєний жах» (2016 р.), присвячений творчості Говарда Філіпса Лавкрафта. Конкурсні оповідання, а також твори, рекомендовані редактором сайту «Стос», будуть опубліковані у збірці «Дотик зачаєного жаху», яка вийде до виставки на Франкфуртському ярмарку, котра відбудеться 11-15 жовтня 2017 року. Спонсор видання – ГО «Літмайданчик». Збірка вийде у видавництві «Електрокнига».

Автори оповідань отримають авторські примірники після Франкфуртського ярмарку. Наразі триває робота над обкладинкою та версткою.  (більше…)

Позначки:, , , , , ,

«ЗАЧАЄНИЙ ЖАХ»: переможці конкурсу

«Хибно вважати, що жах неминуче асоціюється із темрявою, мовчанням і самотністю. Я зіткнувся з ним у сяйві пообіднього сонця, у гаморі мегаполіса…»

(Говард Філіпс Лавкрафт)

(більше…)

Позначки:, , , , , ,

Прийом творів на конкурс «ЗАЧАЄНИЙ ЖАХ» завершений

Шановні конкурсанти, члени журі, читачі, критики! Прийом творів на конкурс «ЗАЧАЄНИЙ ЖАХ» завершений!

У зв’язку з тим, що надійшло багато оповідань, оголошення переможців може бути не 18 грудня 2016 року, а пізніше. Про точну дату повідомимо додатково на сайті «Стос».

Нагадуємо. Найкращі оповідання після редагування будуть запропоновані видавництвам. За промоцію збірки оповідань візьметься літературна агенція «Acris».

Позначки:, , , , ,

Василь ЗОЛОТАРЬОВ. Історія Вільмоша Константа

Звати мене Вільмош Констант, я інспектор жандармерії. Ну, чи правильніше сказати, був ним за життя. Народився у Відні, тоді – Австро-Угорська імперія, а зараз це Австрійський Федеративний Союз, за умови, звичайно, що в час, проведений мною у цьому богом забутому закутку Прекмур’я, нічого не змінилося. Після невдалого замаху на життя ерцгерцога Франца-Фердінанда Европа опинилася за крок до справжньої війни всіх проти всіх. І нові політичні карти доводилося друкувати мало не щотижня. Доходило до того, що особливим попитом у державних установ і редакцій газет стали користуватися контурні карти для шкіл і гімназій з нанесеними на них історичними областями і князівствами, з яких за допомогою олівця можна було зліпити свіжу і актуальну mappa mundi без додаткових витрат.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Артур ЗАКОРДОНЕЦЬ. Я їду

Я їду. Машина моя здоровенна, мов та гора. Всіляка легкова дрібнота сновигає по трасі десь там, унизу, багато нижче рівня моїх ніг. Наче ящірки по камінню. Так, вони швидкі. Проте я можу переїхати через них і простувати любісінько далі, того навіть не помітивши.

У мене спецмашина. Вона справді величезна і пройде далеко не під кожним мостом. На своїй непохитній спині вона возить не підйомні для інших вантажі: екскаватори, крани, різне промислове причандалля, якого я і назви не знаю. Ті, хто кермує отими чотирьохколісними клопами, від заздрощів вигадують для моєї машини різні непоштиві прізвиська: одоробло, скунс-переросток, черевань. А я зву її Дінго. Сам не знаю, чому. Просто звучить красиво. Вперед, мій Дінго! І хай хтось лишень спробує не поступитися з дороги!  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Юлія ВАСИЛЬЄВА. Танок медуз

– Ти знав, що у медуз є очі?

– Дякую, тепер знаю. Було краще, коли не знав. Гидота яка, фе! Вони ж на 100% відсотків складаються з води, так?

– Ти ідіот, чи що? Які 100%?

– Ну не на сто, а на дев’яносто щось там…

– Дев’яносто вісім.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Євген ТОВСТОНОГ. Не всі теорії варто доводити

Босі ноги чвакали густою багнюкою, слизьке гидотне місиво мерзенно пролазило між пальцями. Сирість лоскотала кістки, змушуючи тіло конвульсивно здригатися. Вилиці зводило від холоду, який осів в долині гуртом із сизим непроглядним туманом.

— Це лиш сон, лиш сон, — заспокоював себе Ігор, намагаючись розгледіти будинок, з якого кілька хвилин тому вибіг, рятуючись від чергового кошмару.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

Євген ТОВСТОНОГ. Погріб

Ми з Андрієм саме вийшли з будинку. Стара хата хоч і була охайна на вигляд і міцно стояла на ногах, але нічого цінного в ній не залишилось. Хіба Андрієві спогади. Але то таке — ностальгія. Звичайнісінька двокімнатна хатинка на околиці черкаського села. Розбите подвір’я, занедбаний садок, кілька халабуд, курник, собача будка — вже без власника. За хатою тягнулися кілька соток городу. Мені важко судити, скільки б Андрій прохав за це добро, але явно не більше ніж він міг заробити за місяць. Але все впиралося в спогади. Він замріяно ходив із кутка в куток і дивно посміхався своїм думкам.  (більше…)

Позначки:, , , , ,

назад


Наша кнопка ///