жахи

...8910...Остання

Ігор ТИМОЦЬ. Вбивство на вулиці Сихівській

Вова – гопнік зі Сихова. Він виріс у світі, де треба боротися, битися і вигризати своє зубами, а головне не попастися. Вова знає, що головне в житті не попастися. Вові – 23 і в свої юні роки він бачив десятки «двіжів», кілька зґвалтувань і брав участь у трьох пограбуваннях – себто вони з друзями «бомбанули» дві квартири і магазин. І ні разу поки що він не попався. Драйв Вови – це адреналін, який закипає у крові, коли ти на ділі.

Вову хтось давно, ще в школі, прозвав на російський манер «волчонком», і йому це страшно сподобалось. Тепер, коли він за себе бував особливо гордий, то тихенько шептав під ніс: «Я – волчонок! Я – волчонок!», шкірячи жовті від сигарет і браку гігієни зуби.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Віталій ГЕНИК. Живець

Приходжу до тями ривком. Довкола темно, хоч в око стрель. Повітря сперте, несвіже.

Де я?

Ворушуся й відчуваю ліктями краї тісного ложа. Я чомусь одягнений, мов на прийом – навіть краватка горло перетискає… Чого це я заснув при параді?

Думки повзуть насилу, знехотя. Голова повна туману, як після добрячої пиятики.

Кожен рух породжує голосний шурхіт. До мене доходить: це тому, що надто тихо – не чутно жодного стороннього звуку.

Дивне місце… І дихати важко. Ще й ця задуха.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

Маріанна ЗАДОРОЖНА. Кава

Моя вранішня кава темна як найтемніша беззоряна ніч. Моя кава гірка, та не буду додавати у неї цукру, так відчутніший смак. Хай гірчить як день, що почнеться з неї, хай сильніше пробудить усі відчуття. День починається.

За вікном ще темно, та світяться вікна навпроти. Не спить місто. Та, здається, не спить ніколи.

Мене ж пробудили. І останні бризки сну розсипалися кухнею. У кавовій чашці відбивається люстра.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , ,

«ВБИВСТВО НА ВУЛИЦІ…» / 10 положень про конкурс

Десять положень

про конкурс макабричних (моторошних) оповідань

(більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , ,

Моторошна презентація книги «Дотик зачаєного жаху» у Вінниці

Книгарня «Є», літературно-художній журнал «Стос», Міжнародна літературна платформа «ЛітМайданчик» та видавництво «Електрокнига» запрошують на вже традиційну напередодні Гелловіна презентацію збірки моторошних оповідань, що відбудеться 30 жовтня у Вінниці за участі авторів книги.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , ,

Новинки на Книжковому Арсеналі для поціновувачів темного жанру

Сьогодні, 17 травня 2017 року, розпочався Книжковий Арсенал у Києві. Які ж є новинки у темному жанрі?   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , , ,

Обіцяна збірка конкурсних горор-оповідань побачила світ

12987067_1707596139510705_2770114159573523583_n

Відібрані Олександром Дмитровським для публікації оповідання-фіналісти конкурсу «Після опівночі», що проводився в інтернет-журналі «Стос», увійшли до обіцяної збірки «Після опівночі». Автором-сюрпризом стала Ольга Ярмуш. (більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Фотозвіт: «Як Мішель і Барак Обами читають страшні історії»

Мішель і Барак Обами читають дітям книгу «Там, де живуть монстри» на щорічному White House Easter Egg Roll у понеділок.

12933153_10209180293043765_620262609387759018_n

(більше…)

Позначки:, , , , , , ,

Cашко ЗАВАРА. Лякачки до всирачки, або Конкурс горор-оповідань №1

З давніх-давен оповідки про жорстоких богів, чудовиськ у морях і печерах, відьом-перевернів-упирів збирали слухачів у рази більше, ніж, наприклад, якісь типу спортивні змагання. Людей вабить незрозуміле і потойбічне. Це одна з причин, чому вони в усі часи любили спостерігати за тортурами і стратами. Вочевидь кожен таким чином задовольняв внутрішнього Звіра, отой осередок зла, який криється у кожному. Хтось давав йому волю і робив усе, що тому заманеться. А хтось дрейфив і втамовував спрагу походами до гільйотин, шибениць і катівських столів, біля яких часто збиралися чи не усі здичавілі міські пси. Там їх завжди пригощали свіжим і смачним. Ті часи минули, але людство залишилося тим самим.  (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

Вікторія ГРАНЕЦЬКА. Оповідання, які краще не читати після опівночі

Днями отримала незабутній досвід — побувала у складі журі конкурсу горор-оповідань «Після опівночі» від літературно-художнього журналу «Стос». Враження? Доволі суперечливі. Так, читати було цікаво. Ні, жахіття уночі не снилися. І, як на мій погляд, достойних робіт на конкурсі виявилось набагато більше, ніж очікувані п’ять-шість, що від початку були заплановані організаторами до видання окремою збіркою. Тут матеріалу вистачить на дві, а то й на три збірки. Принаймні для себе я відзначила щонайменше двадцять оповідань, які… краще не читати після опівночі на самоті.   (більше…)

Позначки:, , , , , , , , , , , ,

...8910...Остання